- проперчений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до проперчити. || пропе́рчено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
проперчений
Смотреть что такое "проперчений" в других словарях:
проперчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
